Маргіналії Лазаря Барановича: читацькі преференції та цитати

Santrauka

У статті розглянуто маргіналії Лазаря Барановича у двох екземплярах збірок його проповідей “Меч духовний” (1666) і “Труби на дні нарочиті” (1674), які зберігаються у відділі стародруків Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Метою студії є виокремити серед авторських записок згадки про джерела, якими користувався Баранович і скласти уявлення про коло творів і авторів, що становили його лектуру. Дослідження продемонструвало, що крім звичних для православного ієрарха східних отців і учителів церкви, Баранович апелює до житій західних святих та католицьких авторів раннього Нового часу. Серед його читацьких преференцій також польські автори, зокрема ряд проповідників XVII ст. Баранович звертається також до агіографії, історичної літератури й античних текстів. Окрему численну групу серед маргіналій становлять біблійні цитати, що їх наводить автор. Знаковим є самоцитування, тобто апеляція Барановича до власних творів. Проаналізовані примірники є унікальними пам’ятками в історії української книги XVII ст., оскільки дають змогу як простежити процес повернення автора до власних творів, так і встановити звичку формування Барановичем читацьких виписок і цитат.