Стаття присвячена одній локальній проблемі біблійної інтерпретації у кількох віршах поетичної збірки Г. Сковороди “Сад божественних пісень”. Йдеться про біблійний мотив пастирської подорожі, який розкривається через восхваляння ніг проповідника. У двох біблійних творах, у Книзі пророка Ісаї та Посланні апостола Павла до Римлян, реалізовано мотив пастирської подорожі, де пастиря відрізняють “красні ноги”. У деяких середньовічних слов’янських творах продовжується біблійна традиція наділяти “красними ногами” благовістителя, який здійснює пастирську подорож. Г. Сковорода також наслідує цю традицію. У трьох піснях-присвятах його “Саду божественних пісень” наявний мотив пастирської подорожі. При цьому у 25-ій пісні зроблено акцент на ноги проповідника, який вирушає на єпископське служіння до Білгорода. У 26-ій пісні автор поетизує прибуття іншого церковного діяча на єпископський престол до Переяслава. А у 27-ій описує “красні ноги” ще одного архієрея, який здійснює пастирський візит до харківського колегіуму. У трьох піснях Г. Сковорода інтерпретує різні біблійні фрази, однак осмислює один і той самий мотив та характерний символ ніг.
Šis kūrinys yra platinamas pagal Kūrybinių bendrijų Priskyrimas 4.0 tarptautinę licenciją.