У статті акцентовано на проблемних моментах вітчизняної політичної лінгвістики. Ідеться передовсім про мовні ресурси, задіяні в маркетингових технологіях українських політичних партій. Політичний неймінг / брендинг репрезентується як категорія політичної лінгвістики, здатної впливати на політичну свідомість і політичну культуру адресата, викликати в нього певні асоціації, уявлення, настрої і т. ін.
З’ясовано сутність понять політичний бренд / брендинг, політичний нейм / неймінг крізь призму інтерпретативної лінгвістики і психолінгвістики. Зосереджено увагу на тому, що середньостатистичному споживачеві «політичної продукції» доволі складно знайти вихід із лабіринтів неймінгового простору: кількість об’єктів, їх найменування, співзвучність, повне чи сегментне повторення і т. ін. не сприяють адекватному розумінню, а навпаки, призводять до дезорієнтації. Осягнення структури і змісту політичних неймів здебільшого неможливе без спеціальних фонових знань, лінгвістичної вправності, безпосередньо залежить від рівня політичної культури електорату загалом та громадянської позиції зокрема.
Šis kūrinys yra platinamas pagal Kūrybinių bendrijų Priskyrimas 4.0 tarptautinę licenciją.